Уродженка Шостки, відома телеведуча, яка мешкала і працювала у Німеччині, повернулася в Україну
Поділитися в
Копіювати посилання

Наша землячка, відома українська телеведуча Кароліна Ашіон у березні минулого року переїхала до Німеччини.
Там вона працювала на одному з провідних німецьких телевізійних каналів… У Німеччині, у жовтні минулого року, Кароліна Ашіон дала відверте інтерв’ю Анні Олицькій у рамках проєкта «Без комплексів», де розповіла про своє життя.
І ось вона прийняла рішення повернутися до рідної країни. «В Україну я повернулась півтора тижні тому. Назавжди. Ви знаєте, я там працювала на одному з провідних німецьких телеканалів… Вже тиждень мене не полишає таке дивне відчуття – суміш майже божевільної радості з відчуттям провини за те, що пропустила щось надзвичайно важливе, щось таке, без чого складно ідентифікувати себе українкою, що сповна пережила цю війну. Я звичайно про події минулого року – найстрашнішої української весни», – написала наша земляка на своїй сторінці у Фейсбуці.
Кароліна Ашіон розповіла про відрядження до Києва, де німецькі телевізійники знімали сюжет про Україну:
«Мої німецькі колеги їхали з чітким редакційним завданням – отримати сюжет, в якому українці начебто втомилися від війни і тому готові, аби керівництво країни сіло за стіл переговорів з рашою. І мої буквально стінання про те, що це неможливо і ви не знайдете жоднодного українця з такою думкою, нікого не обходили.
Так ми і приїхали до Києва.
Я можу довго описувати той день, бо пам’ятаю все похвилинно. Але завершився він скандалом, моїми сльозами і піною на устах мого продюсера, що бігав кругом бусу, в якому сиділа наша знімальна група, і кричав у слухавку нашому шеф-редактору, що мовляв «вона некерована, вона не хоче робити те, що нам потрібно!!!».
Короче, моя взяла. Я записала нейтральну підсумкову підводку з першого дубля і ми роз’їхалися. Вони до готелю, я до себе додому.
Потім були ще декілька місяців роботи. Потім пару місяців на закриття німецької історії.
І тиха радість, що буквально розриває тебе з середини.
Мої іноземні друзі дивувались, як можна повертатись, бо «it’s still not safe”, а я дивилась на них і мені ставало шкода їх і їх іграшкового світу. “Das ist nicht meine Welt” (це не сій світ) – перша фраза, яку я запам’ятала.
«Тобі співчувають, за тебе бояться, тобою захоплюються вже лише тому, що ти повертаєшся – так, саме туди, у війну, під російські ракети у родовище геноциду – а ти просто сидиш і світишся тихо і м’яко, ніби лампа в бібліотеці. Від того, що завтра вранці в Україну. Так, у велику війну. Додому».
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Шостка.INFO в Telegram. Цікаві та оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на нашу сторінку!
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: