У Шосткинському районі вже зареєстровано 2 випадки захворювання людей дирофіляріозом. Як убезпечити себе?

 Про це повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби у Сумській області. Одна жіночка при відчутті стороннього тіла помітила збудника під шкірою молочної залози, а у другої збудник локалізувався у оці . Хірургічним шляхом були видалені гельмінти довжиною 6 см (може досягати до 30 см).

У сучасних умовах профілактика дирофіляріозу полягає у:

• спостереженні за станом здоров’я домашніх тварин, їх захист від комах (для собак і котів, використовуються різні види ошийників);
• своєчасному виявленні та лікуванні хворих на дирофіляріоз тварин як джерела хвороби (здійснюється ветеринарною службою);
• лікуванні та диспансерному нагляді (до 3 міс) хворих (здійснюється лікувально-профілактичними закладами);
• застосуванні населенням засобів індивідуального захисту від комах;
• зменшенні потрапляння комарів в приміщення (засітчувати вікна та двері) та боротьба з комарами в підвалах житлових будинків, звідки вони можуть потрапляти по вентиляційній системі в квартири.
• дослідженні домашніх тварин на наявність збудника дірофіляріозу у крові.

Дослідження крові тварин (собак, котів) на дірофіляріоз проводить Шосткинський діагностичний відділ Сумської регіональної лабораторії Держпродспоживслужби. Вартість одного дослідження становить близько 100 грн. Це вартість чашки кави з кексом, але це і вартість вашого здоров’я та здоров’я вашої родини , особливо дітей. Так у 2020 році було досліджено 31 собака, із них хворих виявлено – 11. У 2021 році досліджено 17 собак, із них хворих 2 тварини. У 2022 році досліджено 7 собак, хворих не виявлено. Це показник не того, що тварини здорові, а того, що дуже мало тварин досліджуються власниками на дірофіляріоз. Виявляючи хворих тварин, ви тим самим запобігаєте розповсюдженню захворювання серед людей. Ваше здоров’я у ваших руках.

Довідково

Дирофіляріоз – це паразитарне захворювання, яке викликається гельмінтами роду Dirofilaria. Дирофіляріоз зазвичай реєструють як природно-осередковий гельмінтоз серед домашніх тварин (собаки, кішки) та хижаків. У людини розвивається, як правило, підшкірний дирофіляріоз. Останніми роками в Україні спостерігають стійку тенденцію до росту захворюваності на дирофіляріоз. Висока сприйнятливість і відсутність специфічної профілактики спричиняють небезпечну тенденцію до швидкого розповсюдження цього гельмінтозу. Погодні умови (дощі та вологість) сприяють розвитку великій кількості кровососних комах, які є переносчиками хвороби.

Людина безпосередньо від собак і кішок не заражається. Інвазія відбувається лише при укусі інфікованою комахою, частіше комаром, який насмоктався крові зараженої тварини. В організм людини потрапляють личинки паразита (мікрофілярії), які повільно ростуть. Проте статевої зрілості в організмі людини гельмінт не досягає, тому утворення мікрофілярій і подальшого виділення їх у кров не відбувається, через що людина не може бути джерелом інвазії. Зазвичай в організмі людини паразитує одна особина, здатна мігрувати на відстань до 30 см/добу.

Розповсюдженню паразита серед тварин сприяє широкий видовий спектр його переносників (комарі родів Anopheles, Culex, Aedes, а також кліщі, блохи, ґедзі, інші кровосисні комахи). Захворюваність собак на дирофіляріоз, як основного джерела інвазії, зростає навесні та знижується в літній період. Максимальний термін життя дирофілярії в організмі господаря становить 2 роки.

До групи ризику інфікування потрапляють особи, які проживають поблизу річок і болот, дачники, туристи, люди, які працюють в лісовому та риболовецькому господарстві.

Інкубаційний період інфекції (від зараження до перших проявів захворювання) може тривати від 1 місяця до 2-х років. Клініка захворювання визначається локалізацією гельмінта. Гельмінт D. Repens, який реєструється на території України, локалізується частіше в підшкірній клітковині, сполучній тканині різних ділянок тіла, кон’юнктиві та інших тканинах ока, статевих органах (калитка, яєчко), молочних залозах, рідше – в оболонках тканин та органів черевної порожнини людини.

Найчастіше спостерігається ураження очей (45%), голови і шиї (17%), тулуба (13%), рук (12%), ніг (8%). Ураження очей супроводжується появою вузлів під шкірою повік або кон’юнктивою, склерами, тканинами орбіти. Кон’юнктива ока може бути припухла, гіперемована, через неї видніється звивисте тіло паразита.

При інших локалізаціях інвазія виявляється безболісною пухлиною зі свербінням, жаром, відчуттям ворушіння. Іншими симптомами захворювання можуть бути головний біль, нудота, слабкість, підвищення температури тіла, сильний біль у місці локалізації гельмінта з іррадіацією по ходу нервових стовбурів. Характерним симптомом «підшкірного» дирофіляріозу є міграція гельмінта, що проявляється в пересуванні чи ущільненні «пухлини» під шкірою.

В більшості випадків в медичному закладі встановлюють первинний діагноз, не пов’язаний із паразитарною етіологією, наприклад: атерома, ліпома, фіброма, реактивна лімфаденопатія, венозний тромбоз, алергічний набряк, гранульома, фурункульоз, защемлена пахова грижа, епідидиміт тощо. Тільки після хірургічного втручання виявляють справжню причину захворювання — гельмінта. Єдиний метод діагностики дирофіляріозу є дослідження виділеного мікропрепарату паразита. Діагноз встановлюють після морфологічного дослідження видаленого гельмінта в лабораторії.

Лікування дирофіляріозу в більшості випадків оперативне. Гельмінт видаляють із пухлини при планових оперативних втручаннях або випадково, при видаленні атером, пухлин. Видалення гельмінта із тканин ока потребує спеціальної апаратури і втручання окуліста.

Шостка.INFO в Telegram. Цікаві та оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на нашу сторінку!