Сьогодні Шостка попрощалася ще із чотирма захисниками

Втрата 13:25, 23.05.2022
 Поділитися

Поділитися в

 Сьогодні Шосткинщина прощалася іще з чотирма земляками, які героїчно загинули за Україну: Кравченком Максимом Валентиновичем, Гречко Сергієм Олександровичем, Петренком Андрієм Валерійовичем та Кусовським Андрієм Юрійовичем.
 Як інформує шосткинський міський голова Микола Нога, до війни у кожного з них була своя історія життя, плани та мрії про майбутнє… Але у найвирішальніший для країни час їх об’єднало одне – рішучість воювати до останнього за мир на рідній землі.
 Максим Кравченко народився у нашому місті, тут же закінчив школу № 1 та Шосткинське професійне училище. Одружився, мав двох діток-дошкільнят. Захоплювався рибалкою, працював на одному з місцевих сучасних підприємств. В 2015 році Максим Валентинович став на захист України… нещодавно його життя обірвалося. Чоловіку було лише 28 років… У невимовній скорботі молода дружина. Сиротами залишилися двоє маленьких синів.
 Гречко Сергій Олександрович народився та навчався в смт Вороніж. Після школи поступив до Люботинського училища, мріяв стати провідником і подорожувати рідним краєм. Любив грати на гітарі… До війни працював на станції Терещенська, потім був переведений до Конотопу. Мав дружину та доньку. Останні 5 років Сергія Олександровича пов’язані з захистом України. Весною 2022 року Сергій Гречко заплатив найвищу ціну за любов до Батьківщини, віддавши життя.
 Кусовський Андрій Юрійович народився у 1985 році, навчався в Шосткинській школі № 8. Після закінчення технікуму здобув спеціалізацію механіка, а згодом – вступив до Шосткинського інституту СумДУ за фахом «інженер-механік». Працював на одному з провідних місцевих підприємств міста, а також – у відомому магазині комп’ютерної техніки. Хлопець захоплювався рибалкою та відпочинком на природі, мріяв власноруч побудувати затишний будинок і жити там з коханою дружиною. З початком неоголошеної війни у серпні 2014 пішов добровольцем на фронт.
 Петренко Андрій Валерійович народився у 1974 році, і все життя його було пов’язане з нашим містом. Навчався у школах № 7 та 12, а згодом – вступив до Шосткинського технікуму та здобув кваліфікацію електрика. Окрім батьків, сім’ї не мав. Дуже любив своїх домашніх тварин – собаку, папугу та навіть екзотичного хамелеона, якого виростив з розміру менш ніж сірниковий коробок. Захоплювався історією, полюбляв читати книжки та часто замислювався над долею України. У 2020 році став на захист Батьківщини. Навесні цього року трагічно загинув при виконанні бойових завдань.
 Провести захисників у останню путь прийшло багато шосткинців, представників навчальних закладів, де навчалися хлопці, колеги, бойові побратими, міська влада…
– Сьогодні ми прощаємось з нашими хлопцями – такими різними, але єдиними у своєму прагненні здобути перемогу для Батьківщини, захистити кожного з нас. Будемо ж гідними їх пам’яті!
Слава нашим Героям!
Вічна шана!
Слава Україні! – зазначив шосткинський міський голова Микола Нога.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Шостка.INFO в Telegram. Цікаві та оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на нашу сторінку!

Rodont
Rodont
Ковры
comments powered by HyperComments

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Нагору