Храми Воронежа та Пирогівки оцифрують за допомогою 3D-сканування

У червні–жовтні 2026 року фахівцями Глухівського національного педагогічного університету імені О. Довженка за співпраці з колегами з Національного заповідника «Глухів» реалізується проєкт «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR» у межах конкурсної програми Українського культурного фонду «Культурна спадщина», Лот 1. Диджиталізація (проєкти для прифронтових та деокупованих територій).

Проєкт охоплює й Шосткинську громади, адже передбачає цифрове збереження унікальних пам’яток архітектури у Воронежі та Пирогівці.

Про це розповів координатор Проєкту, директор Навчально-наукового інституту Філології та історії коледж Глухівського національного педагогічного університету імені О. Довженка Андрій Гриценко. 

 Вороніж і Пирогівка: пам’ятки, яким понад два століття

Одним із ключових напрямів проєкту стало лазерне 3D-сканування пам’яток у селищі Вороніж. Тут будуть оцифровані Михайлівська та Спасо-Преображенська церкви — унікальні пам’ятки архітектури національного значення. Цьогоріч виповнюється 245 років від часу освячення цих храмів.

Спасо-Преображенська церква у селищі Вороніж

Передбачено сканування як зовнішніх, так і внутрішніх об’ємів споруд. У результаті буде створено їхні точні цифрові 3D-моделі, які зафіксують сучасний стан пам’яток.

Ще один важливий об’єкт — Покровська церква із дзвіницею у Пирогівці, також пам’ятка архітектури національного значення. Цьогоріч їй виповнюється близько 250 років. Церкву планують просканувати ззовні та зсередини, а дзвіницю — ззовні.

Що дає 3D-сканування?

На відміну від традиційної фотографії, лазерне сканування дозволяє отримати значно детальнішу цифрову фіксацію споруди — її геометрії, конструктивних особливостей, фасадів та внутрішнього простору.

У межах проєкту планується створити 3D-моделі 10 існуючих пам’яток. Для цього буде використано професійний лазерний сканер FARO.

Цифрова модель стає своєрідним «цифровим двійником» пам’ятки. Якщо споруда в майбутньому буде пошкоджена, отримані матеріали дозволять дослідникам, реставраторам та архітекторам мати значно повнішу інформацію про її вигляд і стан.

Особливо важливо це для Сумщини, де історико-архітектурна спадщина перебуває під постійною загрозою через російські обстріли.

Від Глухова — до всієї історичної Глухівщини

Проєкт є продовженням роботи, розпочатої у 2025 році в межах тієї ж програми Українського культурного фонду. Тоді завдяки реалізації проєкту «Глухівщина крізь століття: цифрова колекція пам’яток історії й архітектури» було створено цифрові копії п’яти пам’яток у Глухові та Гамаліївці.

Новий проєкт розширює цю роботу. Його мета — сформувати цифрову колекцію історико-архітектурної спадщини регіону, яка перебуває під загрозою пошкодження або руйнування.

Окрім об’єктів Шосткинської громади, цього року цифрове збереження буде здійснено для пам’яток у Глухові та Полошках.

Сучасні технології для збереження минулого

Послуги з інженерного 3D-сканування будівель, фасадів та об’єктів культурної спадщини в межах проєкту виконує ScanyWell (ФОП Прощенко Г. П.) — організація, що спеціалізується на сучасних технологіях 3D-сканування та створенні цифрових моделей.

Команда має досвід участі у реалізації двох проєктів організації-заявника, підтриманих Українським культурним фондом у 2025 році.

Шостка.INFO в Telegram. Цікаві та оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на нашу сторінку!