В продовження теми посту «Решалово» (саме так ми назвали стиль, а точніше схему шосткінської влади, до якої вона вдається, керуючи містом.

Відтепер переходимо до реалізації не менш важливішого завдання: забезпечення права громадян знати правду, яка здатна змінити свідомість шосткинців, сформувати суспільні відносини, в яких не зможе існувати таке явище, як корупція.

 

Пішов вже другій рік, як нашу просвітницьку діяльність бачать читачі газети «Народний контроль»

( № 1 від 26.09.17 р., №2 від 3.11.17 р., №3 від 22.01.18 р., №4 від 2.04.18 р,  №5 від 3.08.18 р.).

Окресливши корупційну павутину шосткинської влади, або монополію, ставимо на меті показати крупним планом обличча конкретних осіб, причетних до корупційної схеми та їх неправомірну вигоду.

Вважаємо за потрібне нагадати читачам:

 

Самоврядування де немає схем:  громада самостійно вирішує питання місцевого значення, через своїх представників – депутатів, які контролюють роботу виконкому.

Виконком – орган який є підконтрольним і підзвітним депутатам. Займається вирішенням питань життєдіяльності міста. 

Міський голова – очолює виконком, головує на засіданнях, забезпечує виконання законів України в місті.

 

В Шостці САМоврядування, де все з ніг на голову. Питання вирішуються не громадою, а однією людиною – міським головою, а оформлюється, як  рішення виконкомом. Потім це рішення «демократично» затверджується на сесії депутатами.

Склалась ця схема САМоврядування  багато років тому, коли міський голова, виніс на сесію питання передачі повноважень депутатів міської ради виконавчому комітету.  Маючи підконтрольну йому більшість депутатів мер зумів протягнути таке рішення. З тих самих пір питання, які мали б вирішувати депутати, як представники громади, вирішується, по суті, САМИМ головуючим на засіданні виконкому. Рішення виконкому – це колективне рішення десятьох чоловік і, по суті, колективна безвідповідальність, за що неможливо когось притягнути особисто. Словом, кругова порука.

До складу цього комітету (колективної безвідповідальності)  входить САМ, його заступники, секретар міської ради та декілька пригодованих чиновників. Це не виключає можливості проводити маніпуляції з використанням грошей платників податків, які затверджуються більшістю підконтрольних (кишенькових) депутататів міської ради.

Звідкіля береться кишенькова більшість? Перед кожними новими виборами міський голова призначає керівниками місцевих партійних організацій своїх людей. Це в більшості своїй керівники комунальних закладів, яких він сам призначив на посади, та люди, бізнес яких тримається на дозволі освоювати бюджетні гроші. За рахунок грошей платників податків, під цих кандидатів кладеться асфальт у дворах, тротуарна плитка, ремонтуються покрівлі, тощо. З криками «какой он умнічка» мешканці цих дворів на виборах віддають свій голос за цю людину.

Після виборів з цих людей формується підконтрольна (кишенькова) депутатська більшість, яка затверджує бюджет і узаконює використанням грошей платників податків. В обмін на таку послугу кишенькові депутати стають виконавцями бюджетних замовлень, одержуючи неправомірну вигоду, що є прямою корупцією.

Далі буде…

 

Ростислав Дуплін