Бош сервис

Шостка живе на пороховій діжці

Общество | 08:25, 19.03.2009
 Поделиться

Поделиться в

Foto
На «пороховій діжці» знаходяться мешканці Шостки, зіштовхуючись з повним набором екологічних небезпек. Це й підштовхує місцевих спеціалістів до пошуку виходу із небезпечної ситуації.

Ще за часів Радянського Союзу Шостка вважалася містом хіміків, і ця спеціалізація призвела до гіпертрофованого розвитку місцевої промисловості. Тут сконцентровано понад 80 підприємств, 10 з них використовують технології, які становлять небезпеку першого та другого класу.

Хімічні заводи різного профілю подвійно небезпечні. По-перше, в процесі виробництва вони можуть допускати викиди в атмосферу певної частини шкідливих речовин і оскільки багато з них одного профілю, визначити «вклад» кожного в забруднення міста досить проблематично. По-друге, майже на всіх таких заводах накопичилася велика маса відходів, значна частина яких відноситься до «неопізнаних» – тобто таких, ступінь небезпечності яких та технологію утилізації ще треба визначати.

В повітрі і під землею

На території ВАТ «Свема» мертвим, небезпечним вантажем лежать сотні джерел іонізуючого випромінювання. Там же пробурено й кілька десятків артезіанських свердловин – так що реальна загроза підземним водним горизонтам міста цілком реальна.

Чимало скарг лунає на адресу заводу хімічних реактивів. Ось і недавно, за повідомленням кандидата технічних наук Олександра Мараховського, тут виявлено перевищення в 1,2 раза гранично допустимої концентрації шкідливих речовин в повітрі.

Біда чатує на шосткинців не лише у вигляді забрудненого небезпечними речовинами повітря, а й з-під землі. Тут, за даними обласної екологічної інспекції, на 700 гектарах розміщені погреби, в яких знаходяться вибухові речовини. В такій ситуації (та ще при тому, що для нормалізації становища з боку держави не вживається адекватних заходів) реакція жителів Шостки та місцевої влади на екологічні негаразди стає все жорсткішою. А оскільки точно встановити, хто саме забруднює довкілля, не завжди можливо, то «під роздачу» останнім часом потрапляло підприємство, що займається… утилізацією небезпечних відходів.

ТОВ «Елга» – одне з небагатьох підприємств такого профілю в Україні. Працює з 1991 року, має досить розвинену матеріально-технічну базу з окремими полігонами для знищення і захоронення промислових і побутових відходів. Тут розробили та впровадили технологію утилізації небезпечних відходів, починаючи від люмінесцентних ламп і акумуляторних батарей усіх типів, хімреактивів до отрутохімікатів, які після розпаду колгоспів-радгоспів опинилися покинутими напризволяще в складах, що часто не мають ні вікон, ні дверей.

Підприємство поширило свої послуги на сусідні регіони. Тож «чужі» небезпечні вантажі не могли не проходити поблизу Шостки. А це нервує місцеву владу і мешканців міста. Пристрасті то розгоряються, то вщухають. У жовтні 2007 року міськрада прийняла рішення, згідно якого «Елга» повинна була одержувати дозволи від міської влади на розміщення об’єктів підвищеної небезпеки. З того часу питання відповідальності керівництва «Елги» піднімалось майже на кожній сесії. Міськрада, реагуючи на протести жителів міста, які часом вдавалися до перекриття доріг, навіть прийняла рішення призупинити роботу «Елги». Та його опротестував прокурор на тій підставі, що підприємство, яке потрапило в зону особливої уваги, знаходиться на території району, а не міста.

Тим часом районна влада більш лояльно ставилася до «Елги» і мала на це досить підстав, оскільки заслуги підприємства в утилізації отрутохімікатів агропоходження ні в кого не викликають сумнівів. Для цього варто навести один факт. В Шосткинському районі таких бездоглядних отрутохімікатів вже немає – усі вони утилізовані та захоронені.

Хто ж забруднювач?

У відповідь на численні звинувачування представники «Елги» на засіданнях міськради і під час громадських слухань виставляли свої резони, ряд яких виявився досить переконливим. Діяльність підприємства, наголошували вони, перевіряють різні комісії, при цьому не фіксують порушення санітарних правил і норм. В таких умовах, мовляв, якби хто й хотів спростити технологію утилізації для економії коштів, то не зміг би. На думку фахівців, замість того, щоб ускладнювати діяльність підприємства, яке утилізує відходи, краще б придивилися до тих виробництв, де перевіряючи з’являються вряди-годи. Питання було поставлено так: а чи не переводять справжні забруднювачі довкілля «стрілки» на когось, щоб самим залишатися в «тіні» і безкарно забруднювати довкілля міста?

Під час громадських слухань виявилося, що такі закиди не позбавлені підстав. Скажімо, жителі одного з мікрорайонів розповіли, що місцевість між вулицями Привокзальною, Паризької комуни та Молодіжною недарма дістала сумну назву «Бермудського трикутника». Тут і квартири дешевші, ніж в інших районах міста. А все тому, що з розміщених по сусідству підприємств пахтить такими «парфумами», що дихати нічим. Причому виявити винуватців не просто – вони димлять вночі, а вранці тут все ніби в нормі…

Коли керівництво «Елги» запропонувало не гадати на кавовій гущі, а провести екологічний аудит, то ця пропозиція дістала схвалення. Бо в такому разі не лише «Елзі», а й всім шосткинським підприємствам, внесеним до спеціального реєстру, треба буде доводити землякам, що вони дотримуються екологічного законодавства. Ідея системного підходу до захисту довкілля, крім екологічного аудиту, увібрала в себе ряд інших заходів, включаючи створення електронної карти міста. Роботи в цьому напрямі вже розпочалися. З участю вчених місцевих науково-дослідних установ розпочали дослідження стану повітряного басейну. Отримано конкретні дані, визначено індекси забруднення навколишнього середовища автотранспортом і промисловими підприємствами.

Але це лише початок. Головне – шосткинці дізналися, який вклад в забруднення міста вносить те чи інше підприємство.

Шостці допоможуть?

Проблеми, які не перший рік турбують Шостку, потрапили в поле зору парламентаріїв. Наприкінці минулого року тут відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Метою наради народних депутатів, провідних фахівців-екологів з представниками міської влади та промислових підприємств було, по-перше, ознайомлення з досвідом переробки відходів агрохімії, яку проводить вже згадувана «Елга», по-друге, – вивчення стану екології в Шостці і надання необхідної допомоги в його поліпшенні. Наголошувалося, що такі структури, як «Елга»  потрібні Шостці, області, країні в цілому. Тому про припинення роботи підприємства не йдеться. Навпаки, ситуація, що викликана надлишковим накопиченням шкідливих відходів, які забруднюють довкілля, потребує створення десятків подібних підприємств. Вимоги до їх діяльності, дотримання санітарних норм мають бути жорсткими, але справедливими. Тим паче, що на прикладі «Елги», як однієї з перших структур, яка знешкоджує найнебезпечніші відходи, вчаться інші подібні організації.

Іван Момот, газета «Місто і люди»

Погляд із Kиєва. Екологічний аудит замовляли?

Олександр Соколов, директор департаменту екологічної безпеки Міністерства захисту навколишнього середовища:

— Під час виїзного засідання комітету ВР, зокрема, було піднято проблему екологічного аудиту. Проблема пов’язана з тим, що згідно чинного законодавства за його проведення мають платити самі суб’єкти господарювання. Але набутий досвід, в тому числі й в Шостці, свідчить, що на місцях проблему таким чином навряд чи можна вирішити.

Більшість підприємств не має коштів на аудит, а інші – не зацікавлені в його проведенні. В місцевих бюджетах з грішми сутужно. Тому, на мою думку, держава має прийняти рішення про те, щоб виділяти кошти на проведення екологічного аудиту. Це призведе до активізації діяльності щодо захисту довкілля. На основі даних екологічного аудиту можна буде підготувати електронну карту міста, яка дасть повну картину щодо стану довкілля. І таким чином можна буде закрити усі позиції, навколо яких нині вирують пристрасті, переломити ситуацію, коли підприємства вину за забруднення звалюють одне на одного. За розрахунками спеціалістів, екологічній аудит у Шостці обійдеться в 1,5-1,6 мільйона гривень.

До речі

Учасники чергового «круглого столу», де обговорювалися проблеми  утилізації пестицидів, виступили з пропозицією – звернутися за фінансовою допомогою до мешканців області. На їх думку, кожна сім’я  може пожертвувати 30, 50 чи 100 гривень для перевезення та знешкодження отрутохімікатів на спецпідприємстві «Елга» у Шостці. Всього на складах Сумській області зберігається 2,7 тисячі тонн цих речовин, 112 з яких знаходяться у півзруйнованому стані. Передбачається, що агітувати людей щодо грошової пожертви на утилізацію пестицидів будуть чиновники обласної та районних адміністрацій. Щоправда, поки що не вирішено, на який рахунок і якого банку мають надходити кошти, а також хто і як буде контролювати їх використання.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Rodont
comments powered by HyperComments

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: