Бош сервис

СУМЩИНІ ЗАГРОЖУЮТЬ НЕОПІЗНАНІ ОТРУТОХІМІКАТИ

Общество | 07:47, 25.01.2009
 Поделиться

Поделиться в

Foto

 

Небезпека, яка чатує на кожного жителя Сумщина, невидима. Її не можна відчути на запах та смак. Але наслідки погіршення екології очевидні – це хвороби, скорочення життя людей.

Мова йде про отрутохімікати, які по всій області залишились у спадок від колишньої колгоспної системи. Зараз вони не мають власника. У свій час, коли руйнувались колгоспи, з їх балансу орендним підприємствам передавались земля, приміщення, сільськогосподарська  техніка, а склади з отрутохімікатами залишились нікому не потрібними. Влада і місцеві громади при цьому допустили кричущу безконтрольність. Надалі вирішувати долю складів із пестицидами повинні були б сільські ради, на території яких ця отрута знаходиться. Але до цього проявляється колективна безвідповідальна байдужість. Коли екологи почали порушувати питання утилізації неопізнаних пестицидів у районних і сільських радах, то були вражені: там взагалі не хочуть сприймати пестициди як якусь отруту, — говорить начальник державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області В’ячеслав Черненко.

При цьому потрібно зазначити, що отрутохімікати, як стверджують спеціалісти, належать до отрути першого класу. Проте вихід із цієї непростої ситуації знайдено. Завдяки розвинутій хімічній промисловості Сумщина має можливості переробити непотрібні відходи. Для цього в Шостці створено підприємство по знищенню пестицидів „Елга”, яке відповідає всім санітарним нормам.

Але, не володіючи достатньою інформацією, деякі керівники і частина населення виступають проти переробки пестицидів у Шостці, посилаючись на їх шкідливий вплив.

Справа дійшла до розгляду на сесіях міської ради. У жовтні 2007 року депутати прийняли рішення згідно якого підприємство повинно було одержати дозвіл від міськради на розміщення об’єкта підвищеної небезпеки. Надалі пристрасті навколо „Елги” то спадали, то зростали з новою силою, коли мова заходила про екологічну ситуацію в Шостці. І ось у березні 2008 р. на черговій сесії міськради директор „Елги” Андрій Полещук запропонував провести незалежний екологічний аудит підприємств Шостки і таким чином встановити їх вплив на навколишнє середовище. Тобто встановити, хто ж насправді забруднює місто.

Ця пропозиція налякала керівників більшості підприємств. Адже екологічний аудит погодились пройти лише міський молококомбінат та „Елга”. Чому не бажають проходити аудит інші підприємства – здогадатися неважко. Адже аудит може виявити справжніх забруднювачів довкілля.

Про „Елгу” почали менше згадувати. І перш за все тому, що ідею про аудит підтримав міністр охорони навколишнього природного середовища України Георгій Філіпчук, який висловився за створення екологічного паспорта міста, і в список для перевірки внесли більше 80 підприємств. Тепер їм треба доводити, що вони дотримуються екологічного законодавства. Раніше було так: тільки-но в місті починало попахувати негарно, відразу весь гнів падав на  „Елгу”. Тепер же роль стрілочника виявилася вакантною. Але ненадовго. Адже перш ніж боротися за екологію, промисловість Шостки повинна одержати відповідь на питання: які підприємства негативно впливають на довкілля. Шостка упродовж багатьох років – це місто хімічної промисловості. Таким воно залишається і зараз. І знаючі люди називають тут ряд підприємств, які випускають продукцію не маючи на те відповідних технічних проектів і висновків екологічної експертизи. Чи не тому вони злякались аудиту? „Елга” ж пройшла не один десяток перевірок і виконує благородну місію – очищення Сумщини від неопізнаних отрутохімікатів, які є на території майже кожної сільської ради області. Хтось цю роботу повинен зробити, аби безгосподарні пестициди з напівзруйнованих складів не потрапляли в річки і ставки, в землю і атмосферу. І в результаті не отруювали флору і фауну і, звичайно ж, життя людей.

Щодо небезпеки впливу пестицидів на довкілля – то тут ніякого перебільшення нема, адже за даними Сумського державного управління охорони навколишнього природного середовища кількість хімікатів на складах нині становить понад 2 578 тонн. Щоправда, складами назвати їх можна хіба умовно. Адже більшість їх без вікон, без дверей і без даху. Цегла їхніх стін, просякнута шкідливими хімічними сполуками, перекочовує на подвір’я безтурботних селян. Як повідав журналістам начальник управління В’ячеслав Черненко, хімічне „добро” зберігається у 293 складах, 112 з яких перебувають у незадовільному стані, і вся ця отрута день за днем перетворюється в невидимого вбивцю всього живого. Уже сьогодні на Сумщині практично неможливо відшукати колодязя, в якому б вода відповідала санітарним нормам. А якою ситуація з екологією буде далі, якщо хімічні сполуки будуть продовжувати „розповсюджуватись” по землі? Спрогнозувати точно ніхто не береться, проте чітко зрозуміло: біда неминуча, і відвернути її можна і потрібно.

Володимир Петренко

 

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Rodont
comments powered by HyperComments

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: